Наші центри

Робота гуманітарного складу

«ОСТРІВ» Частина 1.2 «Дві реальності» (…продовження) Залишивши відносно мирний Дніпро 24 травня, завантажені двома тоннами гум. допомоги, ми наближалися до Харкова. Під'їжджаючи до міста стали частіше зустрічатися ознаки обстрілів першої хвилі вторгнення: величезні вирви на дорогах, зруйновані будинки, вибиті вікна багатоповерхівок, магазини, що згоріли. У районі Північної Салтівки, на прохання моїх друзів, ми оглянули їхню квартиру. Ракети, що вибухнули у дворі спального району, не залишили вікнам жодного шансу вціліти. А припаркована біля під'їзду сусідська машина, перетворилася на купу металу... Поспіхом прибравши скло з підлоги, я витяг впаяний у лінолеум залізний уламок... він кришив все на своєму шляху... будучи розпеченим, він шукав життя людини. Але Бог зберігав... Почастувавши мешканців будинку хлібом, ми продовжили шлях. Що ближче ми наближалися до «ОСТРОВУ», то голосніше й виразніше чулася канонада протистояння. До цього часу я вже відвик від цього шуму, але спогади, що наринули, занурювали мене в іншу реальність. (Далі буде)